Спроєктувала комплексну інфраструктурну систему для науково‑дослідного інституту, що охопила 14 підрозділів, з гнучкими модулями, уніфікованими пайплайнами даних та структурованими стратегіями підтримки для довгострокового впровадження.

Ситуація. У науково‑дослідному інституті, що об’єднував 14 різнопрофільних дослідницьких груп, кожна група працювала з різними джерелами даних, форматами, масштабами та програмними інструментами. Технічна підготовка та доступні ІТ‑ресурси в різних групах суттєво різнилися. Кільком групам вдалося створити й розгорнути власні ІТ‑рішення, але багато інших потерпали від складності власних потреб в інфраструктурі даних, і це забирало цінний час та увагу від основної дослідницької роботи.

Завдання. Завдання полягало в тому, щоб розробити рішення, яке дало б дослідникам змогу зосередитися на науковій роботі, а не на ІТ‑проблемах. Метою було спроєктувати та впровадити масштабовану інфраструктуру даних для всього інституту, здатну задовольнити широкі й неоднакові вимоги більшості дослідницьких груп.

Дія. Було розроблено надійний, перспективний план інфраструктури, що збалансовував гнучкість і стандартизацію. План окреслював ключові компоненти: модульну архітектуру, шляхи інтеграції різнорідних джерел даних, зручні інтерфейси, розраховані на різний рівень технічних навичок, а також масштабовані рішення для зберігання й обробки даних. Він також охоплював стратегії онбордингу, підтримки та управління, щоб рішення прижилося й залишалося життєздатним надовго.

Результат. Отриманий план інфраструктури виявився і технічно обґрунтованим, і стратегічно узгодженим із дослідницькими цілями інституту. Він дав усій організації спільне бачення управління даними, окреслив чіткий шлях до зменшення ІТ‑навантаження на дослідників і заклав основу для спільного, ефективного й готового до майбутнього дослідницького середовища даних. План отримав високу оцінку за інклюзивність, чіткість та адаптивність і задав упевнений напрям трансформації інфраструктури даних інституту.